Минулий тиждень розпочався з гучної події у газовій сфері країни. У понеділок, 26 листопада, офіційно стартувало будівництво терміналу з прийому та регазифікації зрідженого газу. Реалізація проекту розпочалася зі спорудження газопроводу довжиною 65 км для з'єднання газотранспортної системи з майбутнім LNG-терміналом. Приблизна вартість будівництва даного газопроводу склала 1,1 млрд грн.
Того ж дня посол Азербайджану в Україні Ейнулла Мадатлі повідомив, що з 2017 року Азербайджан почне експортувати в Україну до 2 млрд куб. м. газу, обсяги поставок якого у довгостроковій перспективі досягнуть 5 млрд куб. м. За словами посла, основна частина газу буде транспортуватися по Трансанатолійскому газопроводу (TANAP), зацікавленість у будівництві якого неодноразово висловлювали й українські чиновники.
Проте, у Міненерго запевнили, що основні об’єми поставок будуть здійснюватися через майбутній LNG-термінал. Слід наголосити, що, якщо Азербайджан все ж розпочне експорт газу, то на думку експертів, він буде втричі дешевшим від російського.
Дану динаміку подій, повязаних з LNG-терміналом підкріпила ще одна не менш важлива й, на перший погляд, багатообіцяюча новина. Інформаційним простором країни розлетілося повідомлення про те, що державне підприємство «Національний проект LNG-термінал» та іспанська компанія Gas Natural Fenosa підписали угоду про співпрацю і створення консорціуму з будівництва терміналу для регазифікації зрідженого газу.
«Угода стосується створення консорціуму інвесторів, де лідируючою стороною буде іспанська», - прокоментував дану подію глава Держагентства з інвестицій та управління нацпроектами Владислав Каськів.
Перші сумніви щодо дійсності укладеної угоди викликала розбіжність інформації, яку подавали прес-служби уряду та Держінвестпроекту.
Зокрема, на сайті уряду зазначалось, що угоду в той день підписували гендиректор зовнішніх відносин компанії Gas Natural Fenosa Джорді Гарсіа Табернеро та старший віце-президент компанії Excelerate Energy Едвард Скотт.
Читайте також: У газовому непорозумінні знайшли «крайнього»
Проте, на сайті Держінвестпроекту наголошувалось, що під угодою з іспанською стороною стоїть підпис Джорді Сарда Бонвіт.
Остаточну крапку у низці непорозумінь поставила сама компанія Gas Natural Fenosa, спростувавши інформацію про підписання угоди щодо участі у будівництві LNG-терміналу.
Британська газета Financial Times опублікувала дане заперечення компанії. «Gas Natural Fenosa не підписувала жодного контракту про інвестиції в проект будівництва LNG-терміналу в Україні. Компанія не очолює жодного консорціуму для будівництва вищезгаданого терміналу. Gas Natural Fenosa не розглядає подібних пропозицій і не має своїх представників в Україні, які працюють над цим питанням», - цитує видання заяву іспанської фірми.
Підсумком усіх цих подій стало повідомлення Держінвестпроекту про те, що його керівництво все ж таки врегулювало непорозуміння з іспанською компанією. Зі свого боку Gas Natural Fenosa письмово повідомила про статус своєї співпраці з Національним проектом LNG-термінал, зокрема, про те, що до цього часу вона не приймала рішень «з питань участі у консорціумі щодо будівництва терміналу». При цьому іспанська сторона підтвердила, що попередньо один із підрозділів компанії брав участь у реалізації техніко-економічного обґрунтування даного роекту.
Щодо підписанта, то своїм листом Gas Natural Fenosa повідомила українську сторону, що пан Джорді Сарда Бонвеї, який поставив підпис під угодою від імені компанії, «зробив це на власний розсуд» і перевищив свої повноваження.
Разом з тим, допоки LNG-термінал залишається лише довгостроковою перспективою дешевшого палива, Міненерго підрахувало споживання українцями газу в четвертому кварталі нинішнього та у першому кварталі 2013 років. За прогнозами Міністерства, обсяги споживання газу складуть понад 38 млрд куб. м.
Також у відомстві повідомили, що розрахунки теплокомуненерго за природний газ, спожитий у поточному році, склали 4,8 млрд грн, що становить лише 62% від загальної суми розрахунків.
Самі українці теж не поспішають розраховуватись за надані житлово-комунальні послуги. Відтак борг населення за комунальні послуги в жовтні поточного року збільшився на 2,8% у порівнянні з вереснем, та склав 10,7 млрд грн.
Разом з тим, згідно опитування яке тривало на сайті виявилось, що більшість громадян проти обіцяного урядом повернення до практики стягнення штрафів за несплату комунальних послуг.
Читайте також: Маєте комунальні борги? Нарікайте на себе!
Що стосується очікуваного різкого похолодння, а відтак і актуальності стабільного теплопостачання, то у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, запевнили, що 99,9% котелень країни працюють у штатному режимі. Проте незважаючи на високу статистику, часті аваріїні на теплотрасах продовжують заважати стабільному проходженню опалювального сезону. Зокрема, нещодавно у Сімферополі чергова аварія на теплотрасі залишила без тепла 175 будинків міста. Також більш локальні аварії дошкуляли окремим жителям Вінниці та Сум.
Незважаючи на гучну статистику про збільшення темпів введення в експлуатацію житла у багатьох регіонах країни, загалом придбання житла не стало доступнішим. На тижні «Україні Комунальній» стало відомо, що Державна іпотечна установа затвердила нову ставку рефінансування для іпотечних кредитів. Рішенням Наглядової ради ДІУ було піднято ставку позик на придбання житла, з 11% до 18% річних.
На думку експертів після підвищення ставки ДІУ у населення практично не залишиться механізмів для отримання доступних позик, як це вже було в 2009-2010 роках.
Під кінець тижня в уряді знову заговорили про приватизацію основних енергогенеруючих компаній. Цього разу у Міненерго заявили про намір пришвидшити і без того високі темпи приватизації усіх ТЕЦ та обленерго країни. Розпродати усі енергогенеруючи активи у Міністерстві запланували до кінця 2013 року. За задумом чиновників дані реформи дозволять залучити значні інвестиції в розвиток цієї галузі.
Важливих реформ слід очікувати у транспортній сфері країни. Міністр інфраструктури Борис Колесніков повідомив, що у найближчим часом Уряд має намір прийняти постанову про створення акціонерного товариства «Укрзалізниця».
Проте, за словами чиновника, тепловози, електровози, депо та залізничні шляхи залишаться державними. Також Міністр додав, що пасажирські перевезення теж будуть державними не менше 10 років. За планами чиновників реформа залізничного транспорту триватиме 7 років і буде повністю завершена до 2019 року.
Водночас пан Колесніков нагадав, що проведення конкурсу з передачі в концесію аеропорту «Бориспіль», відбудеться на початку 2013 року. Що стосується, чергових концесій, то Міністр лише зазначив, що їх механізм буде спрощено.
Отож тиждень, що минув, виявися дуже непростим для майбутніх газових преспектив держави. Можновладці одним розчерком пера зуміли заплямувати репутацію стратегічно важливого для країни проекту. А заяви чиновників про пришвидшення темпів реформування стратегічних сфер життєдіяльності країни, відтіняють певну невизначеність та спонтанність. Однак хочеться вірити, що якими б не були ці темпи, вони аж ніяк не вплинуть на якість результатів.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
