Підсумки тижня: нові правила класичних ігор ЖКГ

Новини по темі

09 Лютого 2024 p. 10:38
Роз'яснення: хто може отримати знижку у 75% на оплату комуналки  

13 Січня 2023 p. 15:39
Кабмін зупинив індексацію зарплат та пенсій у 2023 році  

12 Жовтня 2021 p. 15:45
В Україні можуть спростити звільнення працівників  

Отож, у понеділок 15 жовтня стало відомо, що Україна офіційно відкрила опалювальний сезон. Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Анатолій Близнюк відзвітував: «Ми офіційно розпочали опалювальний сезон. Всі системи заповнені теплоносієм, проте в деяких регіонах температурний режим вносить свої корективи». Чиновник зауважив, що незважаючи на помірні погодні  умови: «Ми повинні бути на 100% готові до зими вже сьогодні».

Також, протягом тижня Мінрегіон регулярно повідомляв про переважно повну готовність областей країни  до проведення опалювального сезону. Зокрема найкращі показники (100% готовність) демонструють Дніпропетровська, Донецька, Сумська, Полтавська, Львівська та Волинська області. 

Більш низький рівень готовності продемонстрував Крим (96%), Київ (91%) та Рівненська область (83%).

Згодом Мінрегіон повідомив, що запуск систем теплопостачання все-таки поступово відбувся у всіх регіонах,  та на кінець тижня з 23,9 тис. українських котелень працювали понад 83%. Наразі до теплопостачання підключені 70% житлових будинків, 84% дитячих та навчальних, а також понад 80% медичних закладів країни.

Окремо, що стосується столиці, то у роботу запущено 97,8% котелень, а теплоносій отримують понад 90% житлового фонду міста.

З початком опалювального сезону звично загострюється проблема тарифів на житлово-комунальні послуги. Свою непросту позицію висловило керівництво Європейського банку реконструкції і розвитку. Директор ЄБРР в Україні Андре Куусвек, вважає нинішні тарифи на житлово-комунальні послуги в Україні заниженими та закликав відмовитися від «субсидіювання всіх і кожного». За його словами, тарифи на житлово-комунальні послуги мають відображати їхню реальну собівартість.

Читайте також: Аварії опаленню - не перешкода

Про реальну вартість тарифів заговорив і Прем’єр-міністр Микола Азаров. Чиновник заявив, що уряд намагається тримати вартість тарифів за послуги ЖКГ у межах  платіжної спроможності населення, через що країна несе чималі збитки,  а реальна вартість послуг ЖКГ повинна бути підвищена у три рази через ціну на російський газ.

Альтернативою російському газу може стати будівництво українського LNG терміналу, яке заплановано на середину листопада. Проект передбачає будівництво терміналу з прийому та регазифікації зрідженого газу, тобто, перетворення скрапленого газу із рідкого стану у газоподібний. Головним споживачем газу з LNG-термінала має стати НАК «Нафтогаз-України», про непрості умови існування на ринку, останнього ми розповімо далі. Що ж до альтернативних постачальників зрідженого газу, то наразі є угода лише з Азербайджаном. Проте у 2014 році в Україну, за словами керівництва проекту, має бути поставлено до двох, а з 2015 року – до 5 млрд кубометрів газу на рік. Нажаль деякі експерти з сумом констатують, що даний проект може стати «ще одним пам’ятником викинутим грошам».

У газовій сфері країни пропозиції надійшли й від Президента. За словами Віктора Януковича у 2013 році в Україні планується будівництво п’яти заводів, які вироблятимуть із вугілля синтетичний газ. Обсяг інвестицій, які планується залучити у проект близько 3,5 млрд дол. Два з п’яти передбачених проектом заводів будуть побудовані в Луганській області.

Проте, якщо повернутися від майбутніх газових перспектив у сьогодення, то на тижні «У.К.» стало відомо, що  віднині українці будуть отримувати тепло за новими правилами, а саме мова йде про те, що Нацкомпослуг затвердила нові правила приєднання до теплових мереж. Суть рішення полягає у тому, що віднині встановлюється єдина процедура приєднання до теплових мереж закінчених будівництвом, реконструйованих, технічно переоснащених тепловикористальних установок. Згідно з документом,  приєднання до теплових мереж буде здійснюватися власником мереж та замовником на підставі типового договору, форма якого також була затверджена Нацкомпослуг.

Важливою ознакою таких договорів стануть прописані зобов’язання власника щодо здійснення приєднання об’єкта та зобов’язання замовника щодо підготовки об’єкта до приєднання та здійснення оплати за приєднання. Нові Правила наберуть чинності після державної реєстрації документа в Міністерстві юстиції.

Читайте також: Тепло на особливих умовах

Зокрема, не менш актуальні ініціативи надійшли від Мінрегіону. Відомство повідомило, що завершує розробку стандартів якості житлово-комунальних послуг. За основу Міністерством взято нормативи, що існують в європейських країнах. Очікується, що у майбутньому новий документ дозволить визначити єдину чітку концепцію та критерії оцінки якості послуг.

У Мінрегіоні також повідомили, що на початок поточного тижня за державними житловими програмами загалом профінансоване придбання громадянами 2288 квартир.

Загалом по Україні вже 14,7 тис. громадян виявили бажання отримати здешевлені іпотечні кредити. Профінансовані 718 кредитів на загальну суму 168,2 млн грн. З них у Києві – 169 кредитів (на загальну суму 56,4 млн грн.

Також на тижні стало відомо, що уряд планує запровадити нову програму надання населенню доступного житла, за якою квадратний метр коштуватиме близько 6 тис. грн.

Відтак квартиру площею 50 кв. м можна буде придбати за 300 тис. грн або на умовах іпотечного лізингу під 3% річних на 12-15 років. При цьому перший внесок складатиме 15%.

На фоні такої гарної статистики державних програм «доступного житла», громом прокотилася новина про остаточне та безповоротне закриття національного президентського проекту «Доступне житло». 

Як відомо ідея нацпроекту з однойменною назвою була представлена ще в 2010 році. Планувалося у всіх регіонах України будувати «Президентські квартали», що складаються з 16-ти типових дев'ятиповерхових монолітних будинків на 70 квартир кожен. Житлоплоща призначалася для молодих сімей, військовослужбовців, та кримськотатарського населення. Вартість квадратного метра не повинна була перевищувати 4 тис. грн.

Ніби підсумовуючи вищесказане, невтішна статистика констатує, що наразі тисячі українців живуть в аварійних будинках. Загальна площа житлових будинків, що входять до складу аварійного житлового фонду, становить 1,2 млн кв. м., а ньому проживає понад 125 тис. українців.

Також нагадаємо, в Україні налічується 16 тис. об’єктів недобудов. 4 тисячі із них – недобудови з категорії «житло». За минулий тиждень один з найбільш резонансних випадків у даній проблемі трапився у Рівному. Там жителі міста, 5 років чекають здачі в експлуатацію п'ятиповерхівки на вулиці Буковинська, хоча завершити її  мали ще у 2007 році. Подібна ситуація склалася у Києві де один з недобудованих житлових комплексів намагаються здати в експлуатацію самі власники квартир, а п'ять років очікування від забудовника нічого не дали.

Читайте також: Черга в недобудову

Разом з цим перший заступник голови Державної архітектурно-будівельної інспекції Анатолій Григор констатує, що в Україні зростає кількість новобудов. За 9 місяців поточного року в Україні почало будуватися 73 тис об’єктів. Якщо такі темпи збережуться, то до кінця року можна очікувати, що ця кількість становитиме 100 тис. Таку кількість новобудов чиновник пов’язує з якісно новим станом дозвільної системи будівництва.

Говорячи про зростання, слід повідомити, що українці стали споживати більше електроенергії. У поточному році обсяги виробництва електричної енергії в Україні, збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2011 року на 3,4% – до 145,9 млрд кВт/г.

Також цікавим є той факт, що протягом січня-вересня 2012 року Україна збільшила експорт електроенергії на 68,9% у порівнянні з відповідним показником 2011 року.

Очевидно дізнавшись про дану статистику, чи просто скориставшись слушною нагодою з приводу ініціативи уряду, влаштувати «великий розпродаж» державного майна, голова Федерації роботодавців України Дмитро Фірташ має намір приватизувати Харківську ТЕЦ-5. За попередніми даними конкурс відбудеться 7 листопада, а стартова ціна 94,48% акцій складе 279,5 млн грн, крок торгів - 3,5 млн грн. Про бажання придбати 100% акцій Харківської ТЕЦ-5 заявили в компаніях «Укрістгаз» і «Газконтиненталь» – обидві компанії, за неофіційними даними, підпадають під сферу впливу підприємця Дмитра Фірташа.

Як відомо – це лише перша з чотирьох ТЕЦ, які Фонд державного майна розраховує продати до кінця року. Крім Харківської, це Дніпродзержинська, Херсонська і Одеська ТЕЦ.

За словами Міністра енергетики Юрія Бойко, продаж цих підприємств дозволить Україні економити до 6 млрд куб. м. газу в рік та знизити залежність від російського газу.

На сам кінець продовжуючи тему демонополізації та децентралізації енергетичної сфери країни констатуємо, що на тижні уряд завершив приватизацію 18 облгазів країни. В результаті держава виручила за блокуючі пакети 18 компаній 50 млн дол, хоча справжня вартість цих акцій, за деякими підрахунками, більша у шість разів. Зокрема, експерти відзначають, що облгази були продані з дисконтом, який складає не менш ніж 100 млн дол. Зараз блокуючі і контрольні акції близько двадцяти облгазів знаходяться під контролем вищезгаданого Дмитра Фірташа.

Фінальним акордом або навіть приємним бонусом для пана Фірташа у даній справі стала постанова Кабінету Міністрів, яка скасовує монопольне право НАК «Нафтогаз України» на продаж імпортного газу.

Читайте також: Газовому ринку обіцяють економічну свободу

Тепер закордонним газом зможе торгувати будь-яка компанія, що володіє відповідною ліцензією. У число таких компаній входять вищезгадані облгази та незначна кількість газотрейдерів. 

Що показово, офіційно в Міненерго відмовилися коментувати прийняте рішення. Натомість повідомили, що рішення прийняте в рамках виконання зобов'язань України перед ЄС щодо реформування ринку газу. 

Минувший тиждень приніс більшості громадян обіцяне тепло у домівки, та  чималу кількість важливих та, будемо сподіватись, що правильних рішень у сфері житлово-комунального господарства. Водночас ми побачили, наскільки масштабними та, на жаль, важко передбачуваними в майбутньому можуть бути дії уряду у рішенні ключових енергетичних проблем країни.