Підсумки тижня: ЖКГ – боротьба фантазії і реальності

Новини по темі

28 Грудня 2021 p. 11:11
«Несерйозні» підсумки 2021 року  

20 Серпня 2021 p. 10:35
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено  

05 Серпня 2021 p. 14:13
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?   

Так, перше зіткнення бажаного і реального відбулося у житловому питанні.

Вже більше року вся увага країни прикута до динаміки реалізації житлових програм, ініційованих Президентом Віктором Януковичем. Щомісяця оприлюднюються дані щодо чисельності надходження заявок на участь від населення, іпотечні установи звітують про кількість залучених банків, наданих кредитів. Майже щодня під житлову забудову відводяться землі у різних куточках України, а політики розмізковують про перспективи, у яких і вітер супутній, і небо чисте, і сонце світить державним житловим програмам. Проте цього тижня надійшло тривожне повідомлення: програма Президента «Доступне житло» вже другий місяць не працює. Основна причина таких різких поворотів  - банки не видають кредити під купівлю дешевих квартир, більшу частину відсотків по яких (13% з 16% річних терміном до 15 років) компенсує держава, хоча у держбюджеті на цей рік на ці потреби закладено 300 млн грн.

За інформацією фінансових установ, програма автоматично призупинена, тому що розрахунок норм житлоплощі, на яку видається кредит (від 40 кв. м на 1-2 чол до 76 кв. м на трьох і більше), діяв лише до 1 січня 2013 року. Тобто зараз незрозуміло, будуть ці норми переглянуті або залишаться колишніми, для цього потрібна нова постанова Кабміну. Але у будь-якому разі поки немає юридичних підстав укладати договори з клієнтами, хоча пропозиції будкомпаній є, і охочих теж достатньо.

Читайте також: «Доступне житло» стає недоступним

У Мінрегіоні ж констатують: так, кредитування немає, але стверджують, що постанова уряду про норми пільгового кредитування на 2013 рік ними підготовлена і передана в Кабмін ще у грудні. Очікується, що документ затвердять на одному з найближчих засідань.

Ось такі вони основні карти у цьоготижневому житловому розкладі - що було, що є - залишається лише сподіватися, що і серце заспокоїться благодатним вирішенням. А між тим, другий факт невідповідності був зафіксований у питаннях водопостачання.

Звичайно, мова піде, у першу чергу, про реалізацію програми «Питна вода України». Було стільки вишуканих заяв з приводу прав громадян «на достатній життєвий  рівень та екологічну безпеку шляхом забезпечення  питною  водою  в необхідних обсягах та відповідно до встановлених нормативів». Передбачалася реконструкція  систем централізованого водопостачання та водовідведення;  охорона його джерел;  доведення  якості  питної  води до вимог державних стандартів тощо. Але, як стало відомо цього тижня, через брак фінансування програма за 10 років реалізована лише на 37%.

За словами президента Асоціації «Укрводоканалекологія» Віктора Маслака, на модернізацію водопровідного господарства України потрібно близько 25 млрд доларів, тоді як на реалізацію національної програми в бюджеті передбачено 16 млрд грн.

Поряд з цим, водоканали бунтують, мовляв, за якість питної води мають відповідати не вони (як наразі згідно з законодавством), а держава та представники влади на місцях, які розподіляють кошти. Адже, доки держава, або мери міст, не будуть виділяти гроші на реконструкцію водоочисних установок, доти змін не буде. Ось і виходить так, що з одного боку ми говоримо про права, а з іншого, за класикою жанру, виходить, як завжди.

Третє «очевидне і неймовірне» чекало на нас у транспортній сфері.

Так, усім відомо, що минулого року наша держава почали йти у напрямі «поліпшення залізничних перевезень». Були закуплені нові швидкісні потяги, зокрема корейські Hyundai, змінені графіки руху залізничного транспорту, не зважаючи на акти масового громадського невдоволення, а з настанням зими, багатьом пасажирам Укрзалізниці довелося годинами сидіти у полі при мінусовій температурі у вагонах. Проте все ж цього тижня колишній Міністр інфраструктури Борис Колесніков запевнив, що закупівля корейських потягів Hyundai була повністю виправданою, а вже влітку українці оцінять європейську якість перевезень. Мовляв, основні проблеми з потягами почалися взимку, до цього були невеликі запізнення, але ж у січні їх вдалося вирішити, та і в пасажирів, наголошує Борис Колесніков, попросили вибачення.

Читайте також: «Хюндай» розчарував Україну

Також посадовець переконаний, що якщо ввести реальну ціну на квитки у традиційних потягах, навіть без рентабельності, то квитки на Hyundai будуть продані на 5 років уперед. І тут без коментарів, почекаємо весни, наприклад квітня, щоб перевірити слова екс-міністра інфраструктури.

Без невідповідностей не обійшлося і у навкологазових питаннях, власне у цій сфері на українців завжди чекає щось особливе.

Так, найгострішим перчиком цього тижня були розмови щодо видобутку сланцевого газу на Юзівській площі (Харківська та Донецька області). «Україна Комунальна» вже говорила раніше, про вагомість підписання угоди між Україною, англо-голландським нафтогазовим концерном Royal Dutch Shell та компанією «Надра Юзівська», проте наразі актуальності набуло швидше обговорення ризиків такої співпраці та, власне, громадська думка.

Щодо останньої, підсумовуючи результати опитування, проведеного «Україною Комунальною», можемо зробити висновок, що українці в ході тривалого споглядання газових перипетій, колізій і конфліктів, вже загартувалися розчаруваннями і не чекають на економічному поприщі країни нічого, окрім нових «хліба і видовищ». Зокрема, більшість опитаних переконана, що підписання угоди з Shell – це не що інше, як черговий розіграш комедії, аналогічної до скандалу навколо LNG-терміналу; другою за чисельністю прихильників є думка крізь «чорні окуляри», мовляв, така співпраця знищить екологію країни.

Читайте також: Доля видобутку сланцевого газу документально вирішена

Побоювання за стан навколишнього середовища під час та опісля видобутку сланцевого газу мають і депутати опозиції. Так, цього тижня фракцією «Батьківщина» (Арсеном Аваковим, Андрієм Кожемякіним та Миколою Томенком) було запропоновано   парламенту ввести тимчасовий мораторій на пошук, розвідку і видобуток вуглеводнів нетрадиційними методами (законопроект №2147).

Згідно з документом, тимчасова заборона має вводитися допоки на законодавчому рівні не буде сформовано чіткий механізм забезпечення екологічної безпеки при застосуванні технологій видобутку таких копалин. Адже за екологічними дослідженнями міжнародних організацій, що видобуток таких вуглеводнів, як природний газ з пластів сланцю, супроводжується значними викидами в атмосферу парникових газів, забрудненням ґрунтів, ґрунтових і підземних вод та викликає сейсмічну активність земної кори.

У свою чергу Shell запевняє, що технологія гідророзриву пластів, з приводу використання якої побоюються екологи, діє в Україні ще з 1952 року, і вона жодним чином не позначиться на якості питної води. Це також підтвердив директор ГПУ «Шебелинкагазвидобування» ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз Україна» Юрій Фесенко.

Поряд з тим, Уряд обіцяє мінімальні ризики при видобуванні сланцевого газу на Юзівській площі і ставить за приклад США та Канаду. Мовляв, ці країни вже забезпечили себе газом за рахунок видобутку вуглеводнів технологією гідророзриву і не постраждали.  Хоча варто зазначити, Прем’єр-міністр Микола Азаров не заперечує, що певна загроза є, але наголошує, що така загроза може бути і при повсякденному промисловому виробництві.

Також цього тижня поновилося обговорення щодо будівництва LNG-терміналу в Україні. Як виявилося, Туреччина стала на заваді спорудженню. Зі слів Прем’єр-міністра Миколи Азарова стало відомо, що Київ досі не отримав від Анкари згоди на проходження танкерів зі скрапленим газом турецькими водами. Будувати ж спільний LNG-термінал на березі Середземного моря - уряд Таїпа Ердогана також не зголосився, хоча у вересні минулого року, під час другого засідання стратегічної ради високого рівня між Туреччиною та Україною, турецький прем'єр Реджеп Ердоган запевняв у готовності своєї країни пропускати щомісяця по 8 танкерів для майбутнього українського LNG-терміналу.

Читайте також: Куди прямує LNG-термінал?

Заключним розчаруванням  визнано співпрацю з Європейським енергетичним співтовариством. Зокрема, Президент Віктор Янукович цього тижня заявив, що  Україна незадоволена рівнем співпраці з ЄЕС, оскільки ця організація часто не враховує точку зору нашої держави.

«За всі три роки ми не отримали ніякої підтримки, навіть співчуття у питаннях газових форс-мажорних стосунків, в які потрапила Україна», - наголосив Віктор Янукович.

Також Президент наголосив, що документи, які підписували деякі країни Європейського Союзу, зокрема щодо спорудження Південного потоку, прямо впливають на інтереси України. При цьому точка зору нашої держави врахована не була.

ЄЕС у свою чергу запевняє, що переймається долею України, більше того, обіцяє надалі фінансово підтримувати у реформуванні енергетичної сфери. Зокрема, співтовариство погодилося прискорити виділення кредиту на реконструкцію газопроводу «Уренгой-Помари-Ужгород» по лінії ЄБРР у розмірі 308 млн євро.

Отож, такі вони фантазії і обіцянки, реальність і дії, як розвиватимуться події у галузі ЖКГ далі, - покаже час. Тримаємо руку на пульсі.