ГоловнаПублікаціїАналітика Підсумки тижня: тепловий удар по інфраструктурі та продукти урядової життєдіяльності

Підсумки тижня: тепловий удар по інфраструктурі та продукти урядової життєдіяльності

У сфері життєзабезпечення протягом цього часу боролися із великим стихійним лихом, назва якому «літо», ділили чергові бюджетні мільйони та активно дарували надію на «доступні» ключі від квартир, де гроші лежать

Тиждень, що минув, для українського ЖКГ знову був спекотним. Попри парламентські канікули, а отже – і відсутність резонансних законодавчих ініціатив, він ознаменувався низкою рішень, які, безсумнівно, справили певне враження на громадськість зараз та матимуть неоднозначні наслідки у майбутньому. У сфері життєзабезпечення протягом цього часу боролися із великим стихійним лихом, назва якому «літо», ділили чергові бюджетні мільйони та активно дарували надію на «доступні» ключі від квартир, де гроші лежать.  Причому, гроші державні.

А тепер – усе по порядку.

Понеділок, 6 серпня, розпочався закликом Укравтодору до громадян по можливості не користуватися вітчизняними автошляхами. Це, мовляв, не лише несе у собі ризик бути заживо звареним у власній автівці (з огляду на температуру повітря, що подекуди сягала позначки у 42 градуси за Цельсієм), але й завдає шкоди… дорожньому полотну. Спеціалісти відомства наголошували: «за спекотної погоди на асфальтобетонному покритті швидко утворюється колійність, напливи, зсуви та інші деформації, що теж негативно впливає на безпеку руху».

Саме тому українцям було настійливо рекомендовано «обмежити поїздки на далекі відстані та змінити графіки перевезень вантажів з переорієнтацією на нічний час». 

Одразу виникає слушне запитання: а чи не замислювалися державні автомобільні мужі, виділяючи навесні багатомільярдні субвенції на облаштування автошляхів і бадьоро рапортуючи про їхню європейську якість та витривалість, що ревізор Погода буде настільки неупередженим і одразу виявить усі недоліки їхньої роботи?

Не оминула небезпека перегріву й українську залізницю. У зв’язку з підвищенням температури повітря залізничникам довелося вживати «додаткових заходів для забезпечення безпеки руху залізничного транспорту, зокрема, постійний контроль за нагріванням рейок колій». Оскільки температура рейок подекуди зашкалювала за нормативні 50°С, доводилося «змінювати умови експлуатації залізниці». Як зазначалося у повідомленні залізничного відомства, якщо температура рейок понад 50°С, то швидкість руху поїздів обмежується. Попередження про обмеження швидкості діє в основному з 12 по 18 годину.

Одночасно з цим Прем’єр-міністр Микола Азаров зробив амбітну заяву, що на засіданні 8 серпня уряд має схвалити ряд рішень, які дозволять зменшити аварійність на дорогах. За його словами, треба жорсткіше контролювати виконання правил дорожнього руху. «Нам потрібно з однієї сторони підвищувати якість роботи ДАІ…, а з іншого боку – необхідно зробити все, щоб наші водії не порушували написані кров’ю правила безпеки», - зазначив очільник уряду.

Тема комфортного пересування неосяжними просторами неньки-України отримала свій розвиток і наступного дня: 7 серпня надійшла інформація, що у Херсонській області на ділянці автодороги М-17 Херсон – Джанкой – Феодосія – Керч тривають «роботи з поточного ремонту по влаштуванню асфальтобетонного покриття проїзної частини».

За інформацією Мінінфраструктури, «внаслідок проведення ремонтних робіт рух автомобільного транспорту цією частиною автошляху було тимчасово обмежено». Очевидці ж цього обмеження стверджували, що на трасі відбувається справжнє пекло: у багатокілометровій пробці застрягають на декілька годин автомобілі тих, хто ще сподівається цього року опинитися на морському узбережжі. У результаті потенційні відпочивальники (серед яких, до речі, і люди похилого віку, і маленькі діти) опиняються «посеред поля» під палючим сонцем без води і порятунку від спеки. А особливість вітчизняної придорожньої інфраструктури не дає можливості зарадити цій проблемі.

При цьому дорожники рапортують, що у їхніх планах - завершити ремонтні роботи до 20 серпня. Одночасно з цим профільне міністерство нагадує, що до 2018 року має бути побудовано  2,2 тис. км та відремонтовано ще 30,7 тис. км автомобільних доріг України. Якщо роботи проводитимуться такими ж темпами і за такою ж логікою, то українцям доведеться згадати розташування новітніх вертолітних майданчиків та спробувати напроситися до Гаранта у попутники.

Читайте також: Життя після «Євро-2012»

До речі, у межах цих амбітних планів Україна та Світовий банк готуються укласти нову угоду «щодо підтримки розвитку вітчизняної дорожньої галузі». Відповідно до угоди, парафованої напередодні у Вашингтоні, СБ має розщедритися на черговий транш у розмірі 450 млн доларів США. Саме такої суми, як виявилося, не вистачає Україні, аби довести до ладу трасу М-03 Київ – Харків – Довжанський на ділянці Лубни – Полтава (орієнтовно 108 км).

Але мільярди необхідні  Україні не лише на асфальт і відбійники, але й на звичайну воду в кранах. Того ж дня, у вівторок, від Мінрегіону надійшла інформація, що «уряд визначив основні принципи модернізації систем водопостачання України».

«Міністерство має чітку концепцію, затверджену Кабміном, узгоджену з регіонами – в країні необхідно вибудувати раціональну систему подачі води і водовідведення», - зазначив з цього приводу очільник міністерства Анатолій Близнюк, додавши, що в планах міністерства – закласти в бюджет на реалізацію програми «Питна вода» наступного року 8 млрд грн.

Середа, 8 серпня, стала справжнім зенітом не лише сонячної активності, а й активності урядовців. У цей день під час планового засідання Кабміну пролунало немало гучних заяв і обіцянок. Так, прем’єр Азаров не обдурив громадськість і докладно зупинився на питанні «вбивчих» автошляхів. Дісталося усім – і дорожникам, і даішникам і, власне, самим водіям. Але при цьому пан Азаров висловив переконання, що українські автошляхи мають бути «дружніми» до учасників дорожнього руху. «Вже наступного року всю Україну із Заходу на Схід і з Півдня на Північ можна буде проїхати саме такими дорогами», - зазначив він.

Згадали на урядовому засіданні і про будівельну галузь, яка «поступово нарощує темпи та обсяги робіт». За словами Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Анатолія Близнюка, капітальних інвестицій за перший квартал освоєно на 23% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Озвучив очільник міністерства і ще багато цікавих та оптимістичних цифр, які, безсумнівно, мають надихнути пересічних громадян дедалі краще працювати, сплачувати податки та… спати спокійно.

Окрім цього, Кабінет міністрів затвердив національний проект «Чисте місто». За словами глави Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Владислава Каськіва, цей проект передбачає створення абсолютно нової для України індустрії з переробки сміття. 

Читайте також: Сміття по-українськи

Порадував державу цього дня і НАК «Нафтогаз України». Мало того, що він розрахувався з «Газпромом» за липневий газ, так іще зумів «досягти економії природного газу в обсязі 570 млн куб. м, що становить приблизно 2,0 млрд грн».

А от деяким регіонам України в середу довелося відчути на собі не лише державницьку ласку, а й примхи стихії. Причому, на зміну спеці прийшли шквали, які завдали не меншої шкоди. Так, комунальникам Харкова довелося вийти на битву з поламаними деревами та обірваними лініями електропередач, яка тривала не лише цього дня, але й наступного.

Таж сама доля спіткала і Дніпропетровськ – там  8 серпня з 15.00 до 16.00 на території Індустріального району пройшов буревій, «в результаті якого були повалені або частково зламані  понад 100 дерев». За попередніми висновками комунальних служб, на ліквідацію цього лиха знадобиться декілька днів.

Але ніякі природні катаклізми не завадили Фонду держмайна планувати подальшу приватизацію газопостачальних компаній. Відповідно до повідомлення, що надійшло у четвер, конкурси відбудуться  наприкінці серпня-початку вересня. До продажу запропоновані частки держпакетів акцій ПАТ «Івано-Франківськгаз»,  «Полтавагаз», «Гадячгаз», «Севастопольгаз» та  «Херсонгаз».

Паралельно із цим держава заходилася розвивати вугільну галузь. Прем’єр-міністр Азаров під час відвідування Шосткинського казенного підприємства «Казенний завод «Імпульс» заявив, що «уряд продовжить реалізацію програм щодо збільшення власного видобутку вугілля». За словами прем’єра, державі доведеться вкладати величезні кошти у справу з низькою рентабельністю, але «іншого шляху в нас немає».

При цьому він нагадав, що у зв’язку з надвисокою ціною  російського газу уряд переводить енергоблоки вітчизняних ТЕЦ з газу на вугілля. У цій благородній справі нам готові допомогти навіть китайці – держбанк КНР готовий надати Україні кредит у розмірі 3,656 млрд доларів.

Наприкінці тижня стало відчутним певне зниження градусу – як на термометрах українців, так і в інформаційному просторі сфери ЖКГ. Однією з небагатьох знакових подій стало затвердження на засіданні Нацкомпослуг нових умов ліцензування діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії та води.

А напередодні професійного свята будівельників державні мужі вкотре згадали про їхні (і свої!) звитяги. Так, голова уряду у своїй вітальній промові підкреслив, що «прискорений розвиток держави неможливий без залучення інвестицій у будівництво». Він наголосив, що у поточному році на здешевлення кредитів за програмою «Доступне житло» виділено 1 млрд грн. У наступних роках видатки зростатимуть. Уряд також планує реалізувати програму будівництва індустріального житла.

Читайте також: Будівельні казуси новобудов

До речі, ще на початку тижня стало відомо, що бюджетне фінансування програми «Доступне житло» нарешті отримало гарантії від Гаранта - Віктором Януковичем було підписано закон №5059-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння іпотечному кредитуванню». Відповідно до цього документу, у державній скарбниці на наступний рік (і далі) мають бути закладені «видатки на компенсацію процентів за кредитами банків або інших фінустанов, наданих громадянам на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла».

У цьому контексті столиця не забажала пасти задніх, отже, надійшла інформація, що до кінця року у Києві «передбачено завершити будівництво ще 8 житлових будинків, з них 4 будинки будуються за замовленням КП «Спецжитлофонд». Саме в цих будинках буде зведено 579 квартир доступного житла».

Окрім цього, у міському бюджеті столиці планується передбачити кошти на допомогу киянам, які потребують покращення житлових умов і бажають взяти участь в програмі «Доступне житло», сплативши перший внесок у розмірі 20% вартості квартири. Таку заяву зробив у п’ятницю очільник столичної адміністрації Олександр Попов. За його словами, збільшення кількості учасників програми «Доступне житло» з одного боку дозволить пришвидшити вирішення «квартирного питання» у місті, а з іншого – стимулюватиме розвиток будівельної галузі, що в свою чергу забезпечить збільшення надходжень до міського бюджету за рахунок податків.

Отже, у ці спекотні дні державу розвивали, будували й напували з не меншою активністю, ніж раніше. Тішить те, що зрештою температура за вікном знизилася – і стало легше дихати і жити. Але разом з тим приводу надто розслаблятися аж ніяк немає: з огляду на майбутні парламентські вибори в Україні щодня зростає градус політичний. І тому найближчим часом можна очікувати безліч несподіванок. А ще варто бути пильними і не допускати перегріву – тілесного і розумового. А ось хто і коли забезпечить українцям «холодний душ» - покаже час… 

 
Коментарі (0)